Освітня реформа: на які зміни слід чекати в українській школі й коли
У міністерстві освіти в Києві відклали дату переходу на 12-річний навчальний план до 2018 року, бо досі не ухвалили новий закон про освіту. Першочергово планується реформувати початкову та старшу школи, пише Deutsche Welle.
Реформа середньої та дошкільної освіти належить до ключових завдань українського урядув 2016-му році. Принаймні так стверджує прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Щоправда відповідний законопроект, над яким працювала велика кількість експертів і працівників освіти і який уже двічі передавали до Верховної Ради, досі навіть не зареєстрували в парламенті.
У міністерстві освіти України (МОН) минулого літа обіцяли фундаментальні зміни вже з 2017-го – перехід на 12-річне навчання та поділ на початкову, середню й старшу школи. Тепер обережно говорять про 2018-й рік. Як пояснюють експерти, законотворчий процес затягнувся, оскільки його учасники намагаються знайти компроміс, який би задовольнив і вчителів, і керівників вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, яких зачепить реформа старшої школи.
Початкова школа
Дискусії ведуться на всіх ланках – від початкової школи до старшої. Наприклад, ідея зробити навчання в початковій школі не стільки через предмети, як через розгляд тем та ігри викликала спротив у вчителів мистецтва – ті навіть зареєстрували на сайті президента петиціюз вимогою не скасовувати уроки музики та малювання. Ці дисципліни відсутні в проекті концепції реформи початкової школи.
Реформа, яку готує МОН, не скасовує мистецтво, а лише інтегрує його з іншими предметами, запевняє заступник міністра освіти Павло Хобзей. "Сьогоднішня початкова школа дуже часто нагадує швидше гімназію: діти за партами сидять обличчям до дошки, атмосфера залишилася авторитарною. Нам би хотілося, щоб це було інтерговане навчання, яке б стимулювало розвиток дітей, розвиток зацікавлень", – пояснив у розмові з DWзаступник міністра. Він – проти оцінювання дітей у перших класах і проти предметів. "Щоб уява про світ сформувалась через гру, діяльність," – каже Хобзей.
Вчителі ж мистецтва в такій інтеграції вбачать загрозу. "Діти не будуть на українській мові чи математиці малювати фарбами, все зведеться до заштриховування фігур у зошитах, замість того, щоб поринути у мистецтво, – застерігає вчителька образотворчого мистецтва Наталія Прокопів, – А музику замінять фізкульт-хвилинкою. Ми втратимо культуру в початкові ланці. До них має прийти художник з мольбертом, музикант, який грає на фортепіано."
Розвантаження
Чимало дискусій точиться й навколо реформування середньої та старшої школи. Одна з головних – розвантажити школярів. "Ми на стільки перевантажили програму, ми нічого не вийняли, лише додавали, і в результаті дуже багато речей мають репродуктивний характер, налаштований на запам’ятовування. А це не те, що потрібно сьогодні освіченій людині," – розповідає Ірина Чернілевська, директор гімназії у Києві.
Новий закон має зменшити кількість предметів, дисципліни укрупнять, щоб не дублювати інформацію. Окрім того, більше автономії мають дати вчителю, пояснюють експерти, які працювали над законом. "Навчальні програми наблизять до європейських зразків, коли є очікувані результати, немає погодинно розписаного розкладу, що і коли вчитель повинен викладати, " – розповідає експертка аналітичного центру CEDOSІрина Когут.
Старша школа
Старша школа – це ланка, де очікується найбільше змін. Тут планують зробити чітку та реальну спеціалізацію, а не натяк на неї, як було у 2000-х, розповідає Когут. "Тоді в кожній школі нібито мала бути профільна освіта, але переважно це був загальний профіль, або тільки два, тобто фактично без вибору. Тепер планується відділити старшу школу, дуже часто просторово, подекуди в окремі заклади," – пояснює Ірина Когут. Пропонується, щоб після закінчення 9 класу діти складали зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та, залежно від побажання і результатів ЗНО, мали можливість вступити в старші профільні школи за двома напрямками – загальноосвітнім чи професійним. Загальноосвітній – це фактично підготовка до університету в багатопрофільному академічному ліцеї. Професійний – навчання у профліцеях та коледжах, де діти отримували б робітничу професійну кваліфікацію чи кваліфікацію молодших спеціалістів.
Прозоріший контроль
Усунути бюрократію зі шкіл планують новим підходом до атестації вчителів та управління навчальними закладами. Повноваження місцевих органів освіти хочуть значно звузити, а школам дати більше фінансової та адміністративної автономії. Водночас є ідея запровадити громадський контроль: планують ввести конкурсне обрання директорів шкіл, дати більше повноважень педагогічним та батьківським радам.
Вчителям мають дати можливість обирати, де підвищувати кваліфікацію, таким чином зруйнувати монополію інститутів післядипломної педагогічної освіти, розповідає Ірина Когут. А от ідея сертифікації вчителів не знайшла повної підтримки. "Задум був, щоб з одного боку знайти більш-менш безболісний для бюджету спосіб підняти вчителям зарплату, з іншого – зробити контроль знань самих вчителів, щоб відсіяти відверто некваліфіковані кадри. Тобто пропонувалося ввести об’єктивну складову оцінювання у те, що раніше називалося атестацією. Раніше це відбувалося через відвідування директором, колегами уроків – тобто явно конфлікт інтересів," – пояснює Ірина Когут.
Поки що зійшлися на компромісі – традиційну атестацію залишать, а сертифікація буде добровільною і даватиме можливість отримати підвищення зарплати.
Коли чекати змін
Якщо парламент ухвалить закон про освіту навесні, у МОН обіцяють, що уже з 2018 запрацює реформа початкової та старшої школи. Реформу середньої школи обіцяють запустити до 2020 року.
Умови прийому до ВНЗ у 2017 році: встановити запобіжники від порушень прав вступників та стимулювати регіональні вищі навчальні заклади
Умови прийому до вищих навчальних закладів у 2017 році повинні містити як запобіжники від порушень, так і мотиватори для розвитку регіональних ВНЗ. На цьому наголосила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час засідання робочої групи з доопрацювання умов прийому.
«З одного боку, потрібно дотримуватися ідеології Закону України «Про вищу освіту» та максимально поставити запобіжники від можливих порушень прав вступників. З іншого – запровадити стимули для підтримки та розвитку закладів вищої освіти у регіонах», – зазначила Лілія Гриневич про завдання робочої групи.
Про зміни до проекту умов, що були напрацьовані членами робочої групи, розповів директор департаменту вищої освіти МОН України Олег Шаров. «Уперше за останні роки відбулося широке обговорення умов прийому до вищих навчальних закладів», – наголосив він.
У 2017 році вступ до вищих навчальних закладів відбуватиметься за результатами сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання 2016 та 2017 років. Для вступу в університети обов’язковим буде сертифікат з української мови та літератури. З якого предмета будуть інші два сертифікати ЗНО – обиратиме університет. Одним з них може бути математика або історія України, або біологія, третій сертифікат – з інших предметів, які визначить сам ВНЗ.
Як зазначив директор департаменту вищої освіти, однією з важливих домовленостей, що досягнуто під час обговорення, стало питання скорочення кількості заяв у порівнянні з минулорічною вступною кампанією. У 2017 році вступник подаватиме 7 заяв до вищих навчальних закладів на 3 спеціальності. «7 заяв – це дасть можливість вступнику сконцентруватися на обраних ним спеціальностях, а також не заплутатися в різноманітті спеціальностей і вишів», – розповів проректор КНУ імені Т. Шевченка Володимир Бугров, спираючись на результати анкетування студентів університету з цього питання.
У 2017 році вступники із Криму та Донбасу вступатимуть за окремими квотами. Також особливості вступу передбачено для пільгових категорій – інвалідів, дітей-сиріт, учасників АТО.
Реєстрація електронних кабінетів вступників та завантаження додатків документів про освіту триватиме з 29 червня до 18-ї години 25 липня. У 2017 році прийом заяв у вищі навчальні заклади на основі ЗНО відбуватиметься до 18-ї години 26 липня. Вступні конкурси у вищі навчальні заклади пройдуть з 17 до 26 липня, а іспити – з 21 до 26 липня. Зарахування на навчання за бюджетні кошти відбуватиметься до 15 серпня 2017 року, а на контракт – до 18 серпня. Також умови прийому передбачають, що пільгові категорії вступників будуть зараховані до 28 серпня.
Наступне засідання робочої групи з питань доопрацювання умов прийому до ВНЗ у 2017 році відбудеться 11 жовтня.
06.10.2016
Верховна Рада прийняла проект закону "Про освіту" у першому читанні. За відповідне рішення у четвер проголосували 277 народних депутатів.
Передбачені проектом закону реформи мають поліпшити умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Буде обмежено втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.
Учителі матимуть свободу вибору форм проходження підвищення кваліфікації. Також буде запроваджений механізм добровільної сертифікації вчителів. Після її проходження педагоги отримуватимуть відповідну надбавку до зарплатні. Закон також передбачає підвищення соціального статусу і оплати праці вчителя.
Проектом передбачається запровадження 12-річної повної загальної середньої освіти, оскільки за визначенням авторів законопроекту, модель 11-річної школи на території не відповідає потребам сучасного суспільства, та на території Європи збереглася лише в Україні, Росії та Білорусі.
У разі прийняття законопроекту буде впроваджена старша 3-річна профільна школа з двома групами профілів: академічні і професійні. При цьому в систему профільної старшої школи мають бути включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.
Академічний профіль середньої освіти матиме за мету продовження здобуття освіти у ВНЗ. Запровадження 12-річноі середньої освіти дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років. Таким чином, загальна тривалість отримання середньої освіти+бакалаврат (15 років) не зміниться.
Професійний профіль середньої освіти передбачає отримання першої професії при закінченні школи.
На базі Державної інспекції навчальних закладів має бути створено Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого відійдуть питання акредитації (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти. При цьому органи місцевого самоврядування мають бути позбавлені права проводити інспектування закладів освіти.
Для об’єктивного оцінювання якості освіти передбачено створення установ зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання.
Автори законопроекту "Про освіту" також зазначають, що норми закону мають на меті відійти від радянської централізованої системи управління освітою.
Законопроектом запроваджується поняття освітньої послуги. Це має стати базою для зміни філософії фінансування освіти - від фінансування закладу освіти до оплати послуг із здобуття освіти особою. Передбачено рівноправність державних, комунальних і приватних закладів освіти в доступі до бюджетного фінансування.
Передбачається, що провадження закону "Про освіту" здійснюватиметься за послідовним планом. Це означає, що його прийняття не вимагатиме одномоментних великих витрат. Зокрема, в 1 клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році, відповідно в 12 клас – в 2029 році. Також поступово відбуватиметься зростання заробітної плати освітян. Водночас, закон передбачає норми, які не коштують додаткових грошей, але дадуть змогу суттєво оздоровити систему освіти.
